Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
попрощатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкланюватися — ююся, юєшся, недок., відкла/нятися, яюся, яєшся, док. 1) тільки недок. Вклонятися у відповідь на чий небудь уклін, вітання. 2) тільки док., рідко. Попрощатися, кланяючись … Український тлумачний словник
попроститися — ощу/ся, ости/шся, док., діал. 1) Попрощатися з ким небудь. 2) Попросити пробачення … Український тлумачний словник
попрощати — а/ю, а/єш, док., перех., діал., рідко. Попрощатися з ким небудь. || перен. Залишити кого , що небудь, поїхати звідкись, розлучитися з кимсь … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
розпрощатися — а/юся, а/єшся, док. Попрощатися перед розставанням. || перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого небудь. •• Розпроща/тися зі сві/том (життя/м) умерти … Український тлумачний словник
проводити — I = провести (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), провадити, проводжати, провадити, відпроваджувати, відпровадити; виряджати, вирядити (у дорогу, у гості, у похід); відводити, відвести II ▶ … Словник синонімів української мови
попроститися — дієслово доконаного виду попрощатися з ким небудь; попросити побачення діал … Орфографічний словник української мови
проводити — дієслово недоконаного виду проводити дієслово доконаного виду провести; попрощатися з ким небудь; вирядити в дорогу рідко … Орфографічний словник української мови
пожегнати — пожегнати, пожекгнати, пожегнать благословляти, благословити, попрощатися, побажати, перехрестити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
